тартар
ТА́РТАР, у, ч., міф. Те саме, що пе́кло 1.
[Антей:] Квітки бували в нас лише в ту пору, коли.. цвіли в садках та в полі, а як верталась в тартар Перcефона, то забирала нам усі покраси (Л. Укр., III, 152, 428).
Словник української мови (СУМ-11)