тасун
ТАСУ́Н, а́, ч., розм., рідко. Те саме, що стуса́н; штовхан, штурхан.
Погуляв деньків зо два по селу Денис, поверховодив на вулиці, не одній дівчині тасун дав з любощів (Кв.-Осн., II, 1956, 400).
Словник української мови (СУМ-11)ТАСУ́Н, а́, ч., розм., рідко. Те саме, що стуса́н; штовхан, штурхан.
Погуляв деньків зо два по селу Денис, поверховодив на вулиці, не одній дівчині тасун дав з любощів (Кв.-Осн., II, 1956, 400).
Словник української мови (СУМ-11)