телеграма
ТЕЛЕГРА́МА, и, ж. Повідомлення, що передається телеграфом.
Він мав о пів до шостої бути в друкарні для перекладу нових телеграм (Фр., VI, 1951, 244);
— Я пошлю телеграму таткові! — пронеслась у неї думка (Л. Укр., III, 1952, 515);
Цей дріт приносить телеграми Хтозна з якої далини (Рильський, III, 1961, 120);
// Бланк із таким повідомленням.
На телеграмі кілька слів: «Стрічай двадцятого. Марія» (Сос., II, 1958, 430);
Якось увечері прибіг із сільради виконавець і приніс телеграму, в якій сповіщалось, що Федот сидить у Полтаві на вокзалі в надії на попутний транспорт (Тют., Вир, 1964, 210).
Дава́ти (да́ти, посила́ти, посла́ти) телегра́му — відправляти якесь повідомлення телеграфом.
Тим часом начальник станції теж дав телеграму, щоб наші речі скинули на одній станції по дорозі (Коцюб., III, 1956, 338);
[Верба:] Сестра дала телеграму, що виїздить до мене на два-три дні (Корн., Калин. гай, 1950, 58).
◊ Би́ти телегра́му див. би́ти.
Словник української мови (СУМ-11)