темнити

ТЕМНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., перех., розм. Робити темним (у 1, 2 знач.) або темнішим; затемнювати.

Тихий став віддзеркалював високе блакитне небо. Хмари, занурені в його спокійні води, темнили його (Рибак, Помилка.., 1956, 118);

*Образно. Кучерявий дим фабричного димаря темнив все навкруги смутком та нудотою (Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 92);

// Робити малопомітним; затуляти.

Навіть сад за вікнами темнить Тремтячі вогники на оболоні І затіняє кожну ясну мить (Зеров, Вибр., 1966, 52).

Значення в інших словниках

1. темнити — темни́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. темнити — ТЕМНИТИ – ТЕМНІТИ – ТЕМНІШАТИ Темнити, -ню, -ниш, перех. розм. Робити щось темним, малопомітним. Тихий став віддзеркалював високе блакитне небо. Хмари, занурені в його спокійні води, темнили його (Н.Рибак). Темніти, неперех.  Літературне слововживання
3. темнити — див. ЗАТЕМНЮВАТИ.  Словник синонімів Караванського
4. темнити — див. обманювати  Словник синонімів Вусика
5. темнити — ТЕМНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., що, розм. Робити темним (у 1, 2 знач.) або темнішим; затемнювати. Тихий став віддзеркалював високе блакитне небо. Хмари, занурені в його спокійні води, темнили його (Н. Рибак); // Робити малопомітним; затуляти.  Словник української мови у 20 томах
6. темнити — -ню, -ниш, недок., перех., розм. 1》 Робити темним (у 1, 2 знач.) або темнішим; затемнювати. || Робити малопомітним; затуляти. 2》 Говорити наздогад, уникаючи відвертості, правди.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. темнити — ЗАТЕМНИ́ТИ (зробити щось темним або невидним, прикривши світло), ЗАТЬМИ́ТИ, ЗАТЬМА́РИТИ, ОТЬМА́РИТИ, ПОТЬМА́РИТИ, ОТЕМНИ́ТИ рідко; ПРИТЕМНИ́ТИ, ПРИТЬМА́РИТИ, ПРИТІНИ́ТИ (трохи, не зовсім). — Недок.  Словник синонімів української мови
8. темнити — Темни́ти, -ню́, -ни́ш гл. Затемнять, омрачать, дѣлать темнымъ. Шейк.  Словник української мови Грінченка