тендітно
ТЕНДІ́ТНО. Присл. до тенді́тний.
В його чорній замашній руці тендітно тремтить червона веснянкувата гілочка, густо усіяна цвітом (Стельмах, І, 1962, 19);
Серединою вулиці, підскакуючи на вибоїнах, мчали санки, покрикували візники, тендітно дзвеніли дрібні дзвіночки на упряжі (Збан., Сеспель, 1961, 258).
Словник української мови (СУМ-11)