Словник української мови в 11 томах

теригенний

ТЕРИГЕ́ННИЙ, а, е, геол. Який утворився в морі чи океані недалеко від берега за рахунок знесених із суходолу уламків гірських порід; принесений із суходолу.

Серед теригенних покладів у морі найбільше поширені глина, пісок, конгломерати і брекчії (Курс заг. геол., 1947, 166);

Теригенний матеріал рудних шарів Керченського півострова виявлений дрібними заокругленими зернами кварцу й окремими зернами ортоклазу (Геол. ж., XIII, 2, 1953, 39).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. теригенний — териге́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. теригенний — ТЕРИГЕ́ННИЙ, а, е, геол. Який утворився в морі чи океані недалеко від берега за рахунок знесених із суходолу уламків гірських порід; принесений із суходолу. Серед теригенних покладів у морі найбільше поширені глина, пісок, конгломерати і брекчії (з наук.  Словник української мови у 20 томах
  3. теригенний — -а, -е, геол. Який утворився в морі чи океані недалеко від берега за рахунок знесених із суходолу уламків гірських порід; принесений із суходолу. Теригенні відклади.  Великий тлумачний словник сучасної мови