термотривкий
ТЕРМОТРИВКИ́Й, а>, е́, спец. Який може витримувати сильне нагрівання.
Мартенівський цех «Запоріжсталі» одним із перших у Радянському Союзі перейшов на термотривкі склепіння робочого простору печі (Наука.., 1, 1957, 10);
Термотривке скло вариться при значно вищій температурі, ніж звичайне (Рад. Укр., 25.I 1961, 3);
Термотривкий посуд.
Словник української мови (СУМ-11)