тернутися
ТЕРНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Однокр. до те́ртися 1.
Гнідко наблизився до Якима, скоса блиснув на нього своїм червоним оком і тернувся об бік мордою (Мирний, IV, 1955, 319);
Сталеві гори [танки] стоять на майдані — така, як тернеться об хату, то й хату розвалить, не то що солдатський окіп (Гончар, II, 1959, 374).
Словник української мови (СУМ-11)