терорист
ТЕРОРИ́СТ, а, ч. Прибічник тактики терору; учасник терористичних актів.
Це були терористи, для них убити людину — звична справа (Ю. Янов., II, 1954, 63);
В неспокушену, голодом зчавлену душу якось відразу увірвались слова революціонера, і бомба терориста, і восковий трепет церковної свічечки, що застерігала християн від бунту (Стельмах, І, 1962, 612).
Словник української мови (СУМ-11)