теслярський
ТЕСЛЯ́РСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до тесля́р.
Рівняє роботу теслярську до косарської (Номис, 1864, № 10037);
Хату садівникові Олексієві Михайловичу ставила колгоспна теслярська бригада (Донч., IV, 1957, 258);
// Признач. для теслярування.
Гетьман сидів біля важкого стола, недоробленою люлькою в задумі стукав об нього. Поруч лежало теслярське й різьбярське начиння (Ле, Наливайко, 1957, 400);
Теслярський олівець.
2. Стос. до теслярства.
Добре вистругані бруси й дошки, складні дерев∆ яні конструкції гробниць свідчать про значні успіхи теслярського ремесла [в скіфський період] (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 193).
Словник української мови (СУМ-11)