тесть
ТЕСТЬ, я, ч. Батько дружини.
Сердитий каявсь [Латин] од душі, Що тестем не зробивсь Енею (Котл., I, 1952, 278);
Тесть поставив йому клуню, дав за Гапкою пару волів і корову (Н.-Лев., III, 1956, 355);
Безбородько, дізнавшись про захворювання свого майбутнього тестя, дуже стурбувався цією вісткою (Вільде, На порозі, 1955, 311).
Словник української мови (СУМ-11)