теща

ТЕ́ЩА, і, ж. Мати дружини.

Будь здорова ти, матусю, Я приїхав по Настусю, Хочу бути вам ріднею, Будь ти тещею моєю! (Чуб., V, 1874, 233);

Гризла його теща його, що він не мав маєтку, як побрався з її донькою (Коб., III, 1956, 191);

Дмитро, не глянувши на тещу, підійшов до дружини: — Катю! Ходім звідси… (Збан., Переджнив я, 1960, 58).

Значення в інших словниках

1. теща — те́ща іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. теща — ТЕ́ЩА, і, ж. Мати дружини. Будь здорова ти, матусю, Я приїхав по Настусю, Хочу бути вам ріднею, Будь ти тещею моєю! (П. Чубинський); Гризла його теща його, що він не мав маєтку, як побрався з її донькою (О.  Словник української мови у 20 томах
3. теща — Жінка здорова, а теща багата, то не треба й рідного тата. Жінка здорова зробить багато роботи в господарстві, а багата теща дасть дочці велике придане. Тещо, тещо, дай і мені дещо. Зять упоминається за придане. Моя теща родина, мені жінку родила. Жарт, коли хочуть похвалити тещу.  Приповідки або українсько-народня філософія
4. теща — 1 (-і) ж.  Словник жарґонної лексики української мови
5. теща — -і, ж. Мати дружини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. теща — Те́ща, те́щі, те́щі, те́щею, те́ще! те́щі, тещ, те́щам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)