теє
ТЕ́Є, част. Те саме, що той 11.
Мати бачить, що я не теє, да з сватами й розійшлась (Барв., Опов.., 1902, 230);
— Та таки й справді виголодався. Хліба не стало, випросив був краєць у чоловіка, та перехопив трохи… А тепер, немовби й теє… (Мирний, І, 1949, 271);
— Звиняйте, тіточко, я… теє… вашу ласку, Щоб помогли мені піднять на плечі в’язку, Як не во гнів се буде вам (Гл., Вибр., 1957, 123).
Словник української мови (СУМ-11)