тигрячий
ТИ́ГРЯЧИЙ, а, е. Прикм. до тигр 1.
Жоден сук, жодна гілляка не хруснули під його чобітьми, наче ті чоботи були підбиті шкірою з котячих або тигрячих лап (Гончар, IV, 1960, 60);
// Такий, як у тигра, власт. тигрові.
Муркет [кіт] тигрячим кроком, весь напружений, поволі посувався, ніби збирався зробити стрибок (Коп., Подарунок, 1956, 78);
Є щось дике і свавільне у їх [Гамаліїв] характері, тигряча кров тече по їхніх жилах (Тют., Вир, 1964, 21).
Словник української мови (СУМ-11)