тиранів
ТИРА́НІВ, нова, нове. Прикм. до тира́н; належний тиранові.
Вже пізно було, сутеніло, Як повітав я царя Лікаона житло негостинне. Зразу ж я дав зрозуміти, хто я, і тиранові слуги Переді мною схилились (Зеров, Вибр., 1966, 305).
Словник української мови (СУМ-11)