тиркання
ТИ́РКАННЯ, я, с. Дія за знач. ти́ркати та звуки, утворювані цією дією.
У зеленій листві навперейми одна другій щебетали пташки. Скільки їх і які вони? Цьомкання, тиркання, лящання мчалося хвиля за хвилею (Мирний, III, 1954, 314);
Зрідка, кожен раз, як пролітають світлячки трасуючих куль, лунає тиркання автоматів (Багмут, Записки.., 1961, 22).
Словник української мови (СУМ-11)