тисячниця

ТИ́СЯЧНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до ти́сячник 1, 2.

Синє небо, сонце раннє, Трактори в степу гудуть. Переможне соцзмагання Ланки тисячниць ведуть (Укр.. думи.., 1955, 406);

В її [України] шахтах в Донбасі народився стахановський рух, а на колгоспних плантаціях — перші п’ятисотниці і тисячниці збирання цукрового буряку (Панч, В дорозі, 1959, 267).

Значення в інших словниках

1. тисячниця — ти́сячниця іменник жіночого роду, істота передова робітниця або колгоспниця, яка виробляла рекордну норму в тисячах одиниць або на тисячі процентів) іст., розм.  Орфографічний словник української мови
2. тисячниця — -і. Жін. до тисячник 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови