товстун

ТОВСТУ́Н , а́, ч., розм. Товстий, повний чоловік, хлопець.

Так ми кидалися камінням, може, з півгодини. То товстун мене перемагав, то я товстуна (Збан., Мор. чайка, 1959, 15);

На веранду, навстіж розчинивши двері, зайшов Роман Петрович і з ним один з новоприбулих, певне його товариш, — низенький товстун у парусиновому костюмі (Коз., Сальвія, 1959, 54).

Значення в інших словниках

1. товстун — товсту́н іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. товстун — Гладун, д. товпига, (- дитину) опецьок, оклецьок; п! ЧЕРЕВАНЬ.  Словник синонімів Караванського
3. товстун — див. гладкий  Словник синонімів Вусика
4. товстун — див. товстий, пузатий  Словник чужослів Павло Штепа
5. товстун — ТОВСТУ́Н, а́, ч., розм. Товстий, повний чоловік, хлопець. Так ми кидалися камінням, може, з півгодини. То товстун мене перемагав, то я товстуна (Ю.  Словник української мови у 20 томах
6. товстун — -а, ч., розм. Товстий, повний чоловік, хлопець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. товстун — ТОВСТУ́Н розм. (товстий, повний чоловік), ТОВСТЮ́Х розм., ГЛАДУ́Н розм., ПУХТІ́Й розм., ПАЦЮ́К зневажл.; ЧЕРЕВА́НЬ розм., ПУЗА́НЬ (ПУЗА́Н) розм. (чоловік з великим животом); ОПЕ́ЦЬОК розм. (про дитину).  Словник синонімів української мови
8. товстун — Товстун, -на м. Корень растенія Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. І. 129.  Словник української мови Грінченка