товстючий

ТОВСТЮ́ЧИЙ, а, е, розм. Дуже товстий.

[Василь:] Сядеш собі почитати щось цікаве або щось написати, а він тобі преться з товстючим зшитком — новою поемою або низкою віршів, — та як почне читати, як почне!.. (Сам., II, 1958, 94);

Що за диво? Ви в лісі. Серед товстючого високого дерева ген на гору коритом потягся шлях (Мирний, IV, 1955, 314);

Він [агроном] сердито розпакував обгортку, товстючого качана [кукурудзи] (Вол., Дні.., 1958, 157);

Зате ж, як розкуражиться [скрипочка], Уся біда уляжеться: Такий гармидер заведе, Що й бас товстючий загуде (Гл., Вибр., 1957, 293).

Значення в інших словниках

1. товстючий — товстю́чий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. товстючий — ТОВСТЮ́ЧИЙ, а, е, розм. Дуже товстий. [Василь:] Сядеш собі почитати щось цікаве або щось написати, а він тобі преться з товстючим зшитком – новою поемою або низкою віршів, – та як почне читати, як почне!.. (В. Самійленко); Що за диво? Ви в лісі.  Словник української мови у 20 томах
3. товстючий — -а, -е, розм. Дуже товстий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. товстючий — Товстючий, -а, -е Очень толстый, очень жирный. Шейк.  Словник української мови Грінченка