товщий
ТО́ВЩИЙ, а, е. Вищ. ст. до товсти́й.
Купка трісочок уже розгорілася, почали обгоряти й товщі шматки дерева (Ю. Янов., II, 1958, 155);
— Хіба то пан? — Октав зневажливо торкається рукою до.. верхньої товщої губи, і все його сухе обличчя.. кривиться презирством (Стельмах, І, 1962, 88).
Словник української мови (СУМ-11)