тогді
ТОГДІ́, заст. Тоді.
Ентелл був тяжко смілий, дужий, Мужик плечистий і невклюжий [незграбний], Тогді він п’яний вклався спать (Котл., І, 1952, 94);
Тогді неси мою душу Туди, де мій милий; Червоною калиною Постав на могилі (Шевч., І, 1963, 10);
Тогді чоловік весело співає, Як п’ятериком поганяє (Номис, 1864, № 1408).
Словник української мови (СУМ-11)