токан
ТОКА́Н, у, ч., діал. Мамалига.
Час від часу він кидає у воду токан з кукурудзяної муки і чекає (Томч., Закарп. опов., 1953, 196);
Сіли за стіл вечеряти. Іван узяв ложку, набрав токану (Літ. Укр., 28.IV 1970, 1).
Словник української мови (СУМ-11)