токарювати

ТОКАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Працювати токарем, займатися токарською роботою.

Довелося [Курінному] йти у відставку за станом здоров’я. Вдома, одначе, після відставки сидіти не захотів.., сам попросився в майстерню: я, каже, люблю токарювати… І таки любить, нічого не скажеш (Гончар, Тронка, 1963, 179);

Вони [хлопці] слюсарюють, токарюють, виготовляють меблі, чаклують над гармоніями і дзеркалами, лагодять телевізори, вчаться (Літ. Укр., 24.VІ 1966, 1).

Значення в інших словниках

1. токарювати — токарюва́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. токарювати — ТОКАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Працювати токарем, займатися токарською роботою. Довелося [Курінному] йти у відставку за станом здоров'я. Вдома, одначе, після відставки сидіти не захотів.., сам попросився в майстерню: я, каже, люблю токарювати...  Словник української мови у 20 томах
3. токарювати — -юю, -юєш, недок., розм. Працювати токарем, займатися токарською роботою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. токарювати — Токарюва́ти, -рю́ю, -рю́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. токарювати — Токарювати, -рюю, -єш гл. Заниматься токарствомъ.  Словник української мови Грінченка