токування

ТОКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. токува́ти.

Одної ночі Фока, стоячи на варті, почув токування готура. Вранці сказав про це мисливцям, і Пугач зразу ж пішов ставити сильця (Гжицький, Опришки, 1962, 211).

Значення в інших словниках

1. токування — токува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. токування — [токуван':а] -н':а  Орфоепічний словник української мови
3. токування — ТОКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. токува́ти. Одної ночі Фока, стоячи на варті, почув токування готура. Вранці сказав про це мисливцям, і Пугач зразу ж пішов ставити сильця (В. Гжицький).  Словник української мови у 20 томах
4. токування — -я, с. Дія за знач. токувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. токування — Характерна поведінка самців деяких видів птахів у присутності самиць у період спарювання; виявляється у рухах, співах, токових польотах.  Універсальний словник-енциклопедія