толевий
ТО́ЛЕВИЙ, а, е. Прикм. до толь;
// Зробл. із толю.
Денис змайстрував саморобну астрономічну трубу, прорізав у толевій покрівлі круглу дірку і почав подорожувати на небо (Сенч., На Бат. горі, 1960, 101);
// Признач. для виробництва толю.
Раз у раз доповідають: — Затоплює шкіркомбінат. Толевий завод. Під загрозою лікарня (Гончар, Циклон, 1970, 188);
В першу чергу взялися за толевий цех.. Частково замінили устаткування, механізували подачу смоли з цистерн, капітально відремонтували котельню (Роб. газ., 11.II 1965, 2).
Словник української мови (СУМ-11)