томат
ТОМА́Т, ч.
1. род. а. Помідор.
Плоди томатів, що достигли при штучному освітленні, містять сухої речовини у два з лишком рази, вітаміну С в два рази, цукру в півтора рази більше порівняно з томатами, вирощеними у звичайних умовах (Хлібороб Укр., 11, 1968, 5).
2. род. у. Соус, паста з помідорів.
Я відкрив бляшанку бичків у томаті, нарізав хліба; Марія вимостила з дощок стіл і заслала газетою (Хор., Ковила, 1960, 63).
Словник української мови (СУМ-11)