томлячий

ТО́МЛЯЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до томи́ти 1, 2.

По довгій хвилині томлячої мовчанки дівчина нарешті промовила дзвінким, енергійним голосом: — Де мій батько? (Фр., VI, 1951, 163);

Якась томляча туга загніздилася мені в серці (Коб., І, 1956, 149).

Значення в інших словниках

1. томлячий — то́млячий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. томлячий — ТО́МЛЯЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. до томи́ти 1, 2. По довгій хвилині томлячої мовчанки дівчина нарешті промовила дзвінким, енергійним голосом: – Де мій батько? (І. Франко); Якась томляча туга загніздилася мені в серці (О. Кобилянська).  Словник української мови у 20 томах
3. томлячий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до томити 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови