тонкошиїй

ТОНКОШИ́ЇЙ, я, є. Який має тонку шию, з тонкою шиєю.

Біля нього стояв невисокий юнак, худенький, тонкошиїй і стрижений (Коз., Листи.., 1967, 86);

Це ота тонкошия і витрішкувата Орися, що в очах льон цвіте, а в губах черешнева ягідка грає, ота, язиката, що вчора на нього груддям шпурляла! (Тют., Вир, 1964, 472);

Високо над грядою гір ключем пролітали в сонячному небі якісь бистрі тонкошиї птахи, витягнувши голови вперед (Гончар, І, 1954, 104).

Значення в інших словниках

1. тонкошиїй — тонкоши́їй прикметник  Орфографічний словник української мови
2. тонкошиїй — ТОНКОШИ́ЇЙ, я, є. Який має тонку шию, з тонкою шиєю. Біля нього стояв невисокий юнак, худенький, тонкошиїй і стрижений (В. Козаченко); Це ота тонкошия і витрішкувата Орися, що в очах льон цвіте, а в губах черешнева ягідка грає, ота, язиката...  Словник української мови у 20 томах
3. тонкошиїй — -я, -є. Який має тонку шию, з тонкою шиєю.  Великий тлумачний словник сучасної мови