топографічний
ТОПОГРАФІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до топографії.
Радянський Союз у справі топографічного вивчення своєї країни залишив далеко позаду всі капіталістичні країни, в тому числі й США (Наука.., 4, 1961, 10);
Зміни в господарстві приводять до змін у матеріальній культурі, в способі життя. Насамперед змінюються характер планування поселень і жител, топографічні умови їх розташування (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 38);
Топографічне знімання.
∆ Топографі́чна анато́мія — розділ анатомії людини, що вивчає взаємне розташування органів і тканин у кожній ділянці тіла;
Топографі́чна ка́рта — географічна карта, що дає точне й детальне зображення місцевості (розташування водойм, населених пунктів, шляхів сполучення, характеристику рельєфу тощо).
Він сидить у кутку, в своїй незмінній плащ-палатці, в шапці із спущеними вухами, і розглядає топографічні карти (Гончар, III, 1959, 275);
Умінню орієнтуватися в дорозі, користуватися топографічною картою, знаходити найкоротший вірний шлях у пересіченій місцевості, правильно організовувати дорожній режим — слід вчитися саме на близьких маршрутах (В дорогу, 1953, 7);
Топографі́чна номенклату́ра — сукупність назв, термінів, уживаних у топографії (у 1 знач.).
2. Який складається з топографів.
Мов за труди нагороди — Риски лягли на карті, — Дальні, важкі переходи Топографічних партій (Нагн., Вибр., 1957, 143).
Словник української мови (СУМ-11)