торгівець —
торгіве́ць іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
торгівець —
[тоург’івеиц'] -г'іўц'а, ор. -г'іўцеим, м. (на) -г'іўцеив'і/-г'іўц'у, мн. -г'іўц'і, -г'іўц'іў
Орфоепічний словник української мови
торгівець —
ТОРГІВЕ́ЦЬ див. торго́вець.
Словник української мови у 20 томах
торгівець —
див. торговець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
торгівець —
КУПЕ́ЦЬ (власник торговельного підприємства); КОМЕРСА́НТ (той, хто займається торговельними справами, перев. великими); НЕГОЦІА́НТ заст. (особа, що вела торгівлю з іншими країнами); ГІСТЬ іст. (перев. іноземний).
Словник синонімів української мови