торкрет
ТОРКРЕ́Т, у, ч., спец.
1. Пневматичний апарат для подавання цементного розчину на якусь поверхню сильним струменем стисненого повітря.
2. Шар цементного розчину, нанесений на якусь поверхню за допомогою такого апарата.
Зовнішню і внутрішню поверхню оголовка [водоприймальної башти] з бутової й особливо з цегляної кладки необхідно захищати цементною штукатуркою або торкретом (Довідник сіль. будівельника, 1956, 106).
Словник української мови (СУМ-11)