торкретування
ТОРКРЕТУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. торкретува́ти.
Треба з першого ж дня пуску батарей ставити шамотників для регулярної профілактичної замазки й торкретування порожніх швів і розколин у печах (Рад. Укр., 13.VIII 1946, 3);
Впровадили торкретування задніх стінок печей [мартенівських] (Рад. Укр., 5.II 1969, 1).
Словник української мови (СУМ-11)