торфовий
ТОРФО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до торф.
Торфовий порошок;
// Який містить у собі торф.
Як показала практика, не можна добитись постійної і високої родючості торфових грунтів без травосіяння (Хлібороб Укр., 8, 1968, 12);
// Такий, де є поклади торфу.
А на спадистому березі, недалеко від торфових островів, ховалась зграя журавлів (Трубл., І, 1955, 80);
На торфових болотах добувають торф (Фіз. геогр., 5, 1956, 54);
// Зробл. із торфу, з домішкою торфу.
Одним із найважливіших заходів догляду за посівами льону є мульчування їх торфовою кришкою, щоб запобігти утворенню грунтової кірки (Техн. культ., 1956, 61);
Торфовий брикет; Торфовий компост;
// Добутий з торфу способом перегонки.
Торфовий дьоготь; Торфові смоли.
2. Стос. до добування й перероблення торфу.
Збільшити за п’ятиріччя випуск устаткування для механізації торфової промисловості не менш як у 2 рази (Директ. XX з.., 1956, 19);
У Житомирській області торфоаміачні (гумінові) добрива виготовляють на торфових підприємствах (Колг. Укр., 5, 1962, 22);
Торфове господарство;
// Признач. для добування й перероблення торфу.
Торфовий комбайн.
3. Який працює на торфі.
Торфова електростанція.
Словник української мови (СУМ-11)