точковий

ТОЧКО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́.

1. Який складається з точок (у 1 знач.).

Точкова лінія; Точковий орнамент.

2. спец. Який має вигляд точки (у 1 знач.), точок; дуже малий за розміром.

Сила, з якою взаємодіють два точкових заряди, прямо пропорціональна величинам зарядів, обернено пропорціональна квадратові віддалі між ними (Курс фізики, III, 1956, 9);

Точкова корозія.

3. спец. Спрямований на окремі місця, точки поверхні; який діє або виявляється в окремих місцях, точках.

Точкове зварювання.. застосовується для зварювання тонких листів, коли немає потреби в щільності шва (Практ. з машинозн., 1957, 172).

Значення в інших словниках

1. точковий — точко́ви́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. точковий — [точковией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і і [точковий] м. (на) -вому/-коув'ім, мн. -коув'і  Орфоепічний словник української мови
3. точковий — ТОЧКО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́. 1. Який складається з точок (у 1 знач.). Точкова лінія; Точковий орнамент. 2. спец. Який має вигляд точки (у 1 знач.), точок; дуже малий за розміром.  Словник української мови у 20 томах
4. точковий — -ова, -ове. 1》 Який складається з точок (у 1 знач.). Точковий орнамент. 2》 спец. Який має вигляд точки (у 1 знач.), точок; дуже малий за розміром. Точкова корозія. 3》 спец. Спрямований на окремі місця, точки поверхні; який діє або виявляється в окремих місцях, точках.  Великий тлумачний словник сучасної мови