травосіяння
ТРАВОСІ́ЯННЯ, я, с. Вирощування сіяних багаторічних та однорічних кормових трав на полях або на природних сіножатях і пасовиськах.
Половинщина гальмує травосіяння, заважає поширенню удобрення, затримує застосування кращих с.-г. знарядь (Ленін, 17, 1971, 72);
Щоб повністю відновити травосіяння й щороку засівати травами заплановані площі, насамперед треба налагодити їх насінництво (Хлібороб Укр., 6, 1966, 24).
Словник української мови (СУМ-11)