трагедійно
ТРАГЕДІ́ЙНО. Присл. до трагеді́йний.
— Проклятий Поцілуйко отруїв моє щастя, — трагедійно зламалися брови у жінки (Стельмах, Правда.., 1961, 160);
Майже завжди ситуації [у ранніх поезіях М. Бажана] трагедійно напружені, завжди перемагає самовіддана вірність революції (Літ. газ., 17.I 1946, 2).
Словник української мови (СУМ-11)