трапунок

ТРАПУ́НОК, нку, ч., розм. Те саме, що ви́падок 1.

— Пригадуєш, Власе, як ми колись іменем революції поставили до стінки одного..? ..Та не може цього бути, щоб ти, Власе, забув цей трапунок (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 45);

«Доношу до вашого відома, що в селі Горбки, в комуні Червоний Цвіт, трапився трапунок..» (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 186).

Значення в інших словниках

1. трапунок — трапу́нок іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. трапунок — див. пригода  Словник синонімів Вусика
3. трапунок — ТРАПУ́НОК, нку, ч., розм. Те саме, що ви́падок 1. Який приголомшливий випадок! Скажу більше – просто трапунок! – “Ваш брат курив гашиш?” – спитав Городовський. (В. Підмогильний).  Словник української мови у 20 томах
4. трапунок — -нку, ч., розм. Те саме, що випадок 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. трапунок — ВИ́ПАДОК (те, що сталося, трапилося несподівано), ПРИГО́ДА, ПОДІ́Я, ОКА́ЗІЯ, ЕПІЗО́Д, ІНЦИДЕ́НТ, ІСТО́РІЯ розм., КА́ЗУС розм., ТРАПУ́НОК розм., ПРИ́ТЧА (ПРИ́ЧТА) розм., ПРИЧИ́НА заст., ПРИПА́ДОК діал.  Словник синонімів української мови
6. трапунок — Трапу́нок, -пу́нку; -пу́нки, -нків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. трапунок — Трапунок, -нку м. Случай. Сквир. у.  Словник української мови Грінченка