тре
ТРЕ, присудк. сл., діал. Треба ( див. тре́ба¹).
— Тре тобі, Івасуню, промити личко..! (Фр., IV, 1950, 482);
Тре тим рогом чесатися, котрим можна дістатися (Сл. Гр.);
— То скільки ж це вийде орендної плати з пана за сорок три роки, якщо по дев’ять карбованців з десятини лічити?.. Певне, тисяч за тридцять. От скільки грошви тре викласти! (Стельмах, І, 1962, 357).
Словник української мови (СУМ-11)