трен
ТРЕН, а, ч., заст. Шлейф.
Вона сиділа на найвищому щаблі сходів, але трен амазонки спускався далеко нижче, хвиля часто обсипала його краплями (Л. Укр., III, 1952, 612);
Коби так вільно мені убратися в адамашок або в оксамитну сукню з треном (У. Кравч., Вибр., 1958, 346).
Словник української мови (СУМ-11)