тренувати
ТРЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Навчаючи когось, систематично вправлятися в чомусь, з чогось.
Ні собі, ні підлеглим Брянський не давав у горах спокою. Навіть Сагайду і Черниша він тренував годинами, привчаючи «дивитись по-новому» (Гончар, III, 1959, 114);
Тренувати футболістів;
// Систематично роблячи щось або виконуючи якісь вправи, розвивати, удосконалювати, привчати до чогось.
З не меншою впертістю тренував я в собі і звучання голосу (Минуле укр. театру, 1953, 101);
Молодий актор має старанно тренувати свій голосовий апарат, щоб досягти мистецької виразності й сили впливу звучного слова (Літ. Укр., 25.III 1966, 4);
Регулярна ходьба тренує весь організм. Завдяки цьому серце, судини, легені, м’язи навчаються переносити дедалі зростаючі навантаження (Наука.., 8, 1973, 42);
// Дресирувати (тварин).
— Товаришу командир, — каже Кость, — ось у мене є військово-поштовий голуб Літун, якого сам я тренував і виховував (Донч., І, 1956, 53).
Словник української мови (СУМ-11)