трепло
ТРЕПЛО́¹, а́, с.
1. Довге весло для керування човном, плотом і т. ін.
2. Дерев’яне знаряддя, формою схоже на загострене весло з короткою ручкою, об яке тіпають волокно конопель, льону, очищаючи його від костриці.
ТРЕПЛО́², а́, с., вульг., рідко. Базіка, базікало, хвастун.
Говорить, мовляв, одно, а робить зовсім інше. Репутація «трепла» йому цілком забезпечена (Шовк., Починається юність, 1938, 101).
Словник української мови (СУМ-11)