третирувати
ТРЕТИ́РУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., книжн. Виявляти зневагу до когось, поводитися безцеремонно, не рахуватися з кимось.
— Росія не є французькою колонією, і компанія не має права третирувати російських робітників (Бурл., Напередодні, 1956, 421).
Словник української мови (СУМ-11)