Словник української мови в 11 томах

триваючий

ТРИВА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до трива́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. триваючий — трива́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. триваючий — ТРИВА́ЮЧИЙ, а, е. Який триває.  Словник української мови у 20 томах
  3. триваючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до тривати.  Великий тлумачний словник сучасної мови