тридесятий
ТРИДЕСЯ́ТИЙ, а, е, заст. Числівник порядковий, відповідний до кількісного числівника три́десять.
◊ Тридеся́те ца́рство (королі́вство); Тридеся́та земля́, нар.-поет. — дуже віддалена країна, земля.
За тридев’ять земель, у тридесятім царстві Та в іншім государстві [іншій країні], Якийсь-то хвабрий [хоробрий] молодець.. Та що утяв!.. (Гл., Вибр., 1957, 60);
Тридеся́тою доро́гою (ву́лицею і т. ін.) обмина́ти (обхо́дити) кого, що — свідомо уникати зустрічі з ким-, чим-небудь; ігнорувати когось, щось.
Дарка починає вірити, що музичність — не єдина запорука щастя.. Тільки воно одно знає, чому воно до декого навідується і непрохане, а іншого обминає тридесятими дорогами (Вільде, Повнол. діти, 1960, 22).
Словник української мови (СУМ-11)