тризвук
ТРИ́ЗВУК, у, ч. Основний тип акорду, що утворюється з трьох розташованих за терціями звуків.
Стеценко охоче вживає притаманну народному багатоголоссю гармонію тризвуків, їх паралелізмів (Нар. тв. та етн., 4, 1961, 59).
Словник української мови (СУМ-11)