трилітній
ТРИЛІ́ТНІЙ, я, є. Те саме, що трирі́чний.
Після трилітньої науки він так читав, що й дяка заткне за пояс (Мирний, IV, 1955, 35);
Дівчинка-восьмиліток забавляє свого трилітнього братика (Коцюб., І, 1955, 460).
Словник української мови (СУМ-11)