триповерховий
ТРИПОВЕРХО́ВИЙ, а, е.
1. Який має три поверхи, висотою в три поверхи.
Хлопець попростував до невеликого триповерхового будинку (Зар., Світло, 1961, 12);
Незабаром батько з сином зупинилися перед триповерховою кам’яницею з ганком (Добр., Ол. солдатики, 1961, 7).
2. Розташований у три ряди один над одним; потрійний.
Я побачив рівні ряди триповерхових стелажів, а на них щось акуратно загорнене в мішковину (Кол., На фронті.., 1959, 99);
По обох боках коридори тягнулися триповерхові дерев’яні нари, розділені вузькими проходами (Хижняк, Тамара, 1959, 174).
Словник української мови (СУМ-11)