Словник української мови в 11 томах

триповерховий

ТРИПОВЕРХО́ВИЙ, а, е.

1. Який має три поверхи, висотою в три поверхи.

Хлопець попростував до невеликого триповерхового будинку (Зар., Світло, 1961, 12);

Незабаром батько з сином зупинилися перед триповерховою кам’яницею з ганком (Добр., Ол. солдатики, 1961, 7).

2. Розташований у три ряди один над одним; потрійний.

Я побачив рівні ряди триповерхових стелажів, а на них щось акуратно загорнене в мішковину (Кол., На фронті.., 1959, 99);

По обох боках коридори тягнулися триповерхові дерев’яні нари, розділені вузькими проходами (Хижняк, Тамара, 1959, 174).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. триповерховий — триповерхо́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. триповерховий — ТРИПОВЕРХО́ВИЙ, а, е. 1. Який має три поверхи, висотою в три поверхи. Хлопець попростував до невеликого триповерхового будинку (М. Зарудний); Незабаром батько з сином зупинилися перед триповерховою кам'яницею з ганком (С. Добровольський).  Словник української мови у 20 томах
  3. триповерховий — -а, -е. 1》 Який має три поверхи, заввишки три поверхи. 2》 Розташований у три ряди один над одним; потрійний.  Великий тлумачний словник сучасної мови