троньки
ТРО́НЬКИ, присл., розм. Те саме, що тро́шки.
Троньки пройти; Троньки сала.
Троп¹, а, ч., літ. Слово або мовний зворот, вжиті в переносному, образному значенні.
Властивістю поетичного стилю Рильського є багатство тропів — метафор, символів, алегорій, уподібнень, багатство епітетів та порівнянь (Криж., М. Рильський, 1960, 179);
Серед усіх засобів образності та емоційності мови найзначніша, найважливіша роль належить тропам (Рад. літ-во, 7, 1965, 36).
ТРОП², у, ч., діал. Кінська рись з підскакуванням.
Гнала [кобила] протяжними скоками; заднім тропом майже прилягала до землі з остраху, а переднім порола сніг (Коб., До світа, 1905, 85).
Іти́ (бі́гти) у троп — іти (бігти) риссю.
Кінь іде у троп (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)