троїстість
ТРОЇ́СТІСТЬ, тості, ж. Наявність потрійного складу, потрійних джерел, зв’язків і т. ін.
Прийом троїстості, як відомо, характерний для багатьох жанрів усної народної творчості (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 194).
Словник української мови (СУМ-11)