трубно

ТРУ́БНО. Присл. до тру́бний 2.

На першій світанковій зорі їх [журавлів] кличний перегук трубно линув з незримої височини (Рибак, Час.., 1960, 82);

І трубно Худоба тужить — Плаче на зорі (Стельмах, V, 1963, 26).

Значення в інших словниках

1. трубно — тру́бно прислівник незмінювана словникова одиниця поет.  Орфографічний словник української мови
2. трубно — ТРУ́БНО. Присл. до тру́бний 2. На першій світанковій зорі їх [журавлів] кличний перегук трубно линув з незримої височини (Н. Рибак); І трубно Худоба тужить – Плаче на зорі (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
3. трубно — Присл. до трубний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови